Навігація цифровим кордоном: регулювання в атомній енергетиці

Репутація та імідж атомної енергетики вже давно затьмарені різними факторами, зокрема вигаданим Годзіллою (руйнівним, доісторичним морським монстром, що живиться атомною радіацією), катастрофою на Фукусімі 2011 року та величезними витратами на будівництво нових електростанцій — все це сприяло тому, що атомна енергетика не змогла закріпитися на довготривалих позиціях. Більше ніж половина АЕС у Британії планують закрити до 2024 року, і тільки одна нова станція, Гінклі-Поїнт C у Сомерсеті, перебуває на стадії будівництва. 

Однак, схоже, ситуація змінюється, оскільки енергетична криза і рішучість реалізувати зобов’язання щодо забезпечення нульового рівня викидів знову привернули увагу до атомної енергетики. Атомну енергетику, яка виробляє велику кількість електроенергії без викидів вуглекислого газу, дедалі частіше розглядають як ключовий шлях, який допоможе нам «відновитися» після пандемії. 

Цифрова трансформація атомної енергетики 

Впродовж останніх кількох років атомна енергетика також переживає цифрову трансформацію, зумовлену обіцянками підвищення ефективності роботи, посилення безпеки та економії коштів. Цифрові технології, як-от сучасні датчики, аналітика даних та ШІ, інтегруються в різні аспекти операційної діяльності атомних електростанцій. Від систем управління реакторами до техобслуговування та безпеки — цифровізація має потенціал для революції в галузі. 

Хоча переваги такого підходу очевидні, він також створює низку проблем. Однією з основних проблем є кібербезпека. Оскільки атомні електростанцій стають дедалі більш взаємопов’язаними та залежними від цифрових систем, вони стають потенційними цілями кібератак. Наслідки успішної атаки на атомну електростанцію можуть бути катастрофічними, тому кібербезпека у пріоритеті. 

Подолання проблем регуляторних органів 

Крім того, складність цифрових систем на атомних електростанціях створює проблеми для регуляторних органів. Для безпеки та надійності цих систем вимагає потрібне глибоке розуміння як атомних, так і цифрових технологій. Регуляторні органи повинні знайти баланс між заохоченням до інновацій та дотриманням суворих стандартів безпеки. 

Регулювання в атомній енергетиці завжди було надзвичайно важливим через потенційні ризики. Однак з інтеграцією цифрових систем перед регуляторними органами постає завдання адаптуватися технологічного середовища, що швидко розвивається. 

Основні побоювання регуляторних органів: 

1. Стандарти кібербезпеки: регуляторні органи повинні встановити суворі стандарти кібербезпеки для захисту атомних електростанцій від кіберзагроз і забезпечити їх дотримання. Сюди належать регулярні оцінки, тестування на атаки та постійний моніторинг цифрових систем.
2. Ліцензування та сертифікація: оператори атомної енергетики повинні отримати ліцензії на цифрові системи, забезпечуючи їхню відповідність суворим критеріям безпеки та захисту. У процесі сертифікації також слід враховувати компетентність персоналу, відповідального за експлуатацію та техобслуговування цифрового обладнання. 
3. Конфіденційність та цілісність даних: правила повинні регулювати збір і зберігання конфіденційних даних, створених цифровими системами, та обмін ними. Захист конфіденційності та забезпечення цілісності даних є життєво важливими для запобігання потенційному зловживанню або маніпулюванню інформацією. 
4. Регулярні аудити та перевірки: регуляторні органи повинні проводити регулярні аудити та перевірки атомних електростанцій для забезпечення дотримання цифрових норм. Ці оцінки мають бути ретельними та адаптуватися до технологічного середовища, що розвивається. 
5. Міжнародна співпраця: враховуючи глобальний характер атомної енергетики, міжнародна співпраця та стандартизація є надзвичайно важливими. Регуляторні органи в усьому світі повинні співпрацювати, щоб створити загальні цифрові стандарти та передові практики.